24 лютого в Україні відзначають День Національної молитви — дату, яка нині має глибокий зміст і особливе значення. Цьогоріч цей день припадає на річницю повномасштабного вторгнення, коли кожен українець знову переживає й осмислює силу спільної молитви, віри та єдності.

У КНП “Микулинецька обласна фізіотерапевтична лікарня реабілітації” ТОР молитва звучить двічі на тиждень — як символ духовної підтримки, надії та вдячності.

Молебні у стінах нашого закладу проводить медичний капелан отець Іван Зозуля.
Він здійснює духовну опіку над військовослужбовцями, які проходять у нас реабілітацію, підтримує щирим словом, спільною молитвою, простою, теплом наповненою розмовою. Бо іноді для відновлення потрібне не лише лікування тіла, а й зміцнення душі.

Ми щиро молимося:

-за медиків, які щодня тримають свій фронт — і в тилу, і на передовій;

-за захисників, які у наших стінах відновлюють сили й повертаються до боротьби;

-за Героїв України, які віддали життя за свободу нашої держави.

Для нас молитва — це не лише традиція.
Це підтримка.
Це віра.
Це вдячність і любов до України.
Це тиха, але незламна сила, яка допомагає вистояти.

У такі непрості часи ми особливо відчуваємо, що поряд із медичною допомогою та фізичною реабілітацією необхідна духовна підтримка. Віра об’єднує й додає сил.

Разом — ми сильніші.
Разом — вистоїмо.
Разом — обов’язково переможемо.